| Межи тими горами, за чужими жонами... |
[січень. 21-е, 2008|09:07 am] |
| [ | як настрій? |
| |  файний | ] |
| [ | з душі лунає |
| | Hypocrisy - Roswell 47 | ] |
теплою видалася та зима 2008-го року...пияки по дорозі з корчми додому не замерзали у глибоких снігах і Харон з Аїдом відверто харилися. обидвоє харилися, сидячи на набережній Стіксу, баламкаючи ногами в каламутній воді і файкуючи Пріму без фільтра, котру лишив Харонові в подяку за переправу старий гуцул Микола. чого душу гуцула занесло в грецьке пекло? та бо якраз перед тим як преставитисі сидів та й читав Одіссею і глибоко вник в грецьку міфологію...хоронило Миколу всьо Жаб"є, трембіти повідали про його відхід в лучче царство усій Чорногорі.
ага, в лучче...тепер сидит Микола коло ватри грецької, задумано ся дивит на ріжних вар"ятів, замотаних у простирадла та дримбає собі потихеньку...
прийшла на набережну Персефона, котра ся прогулювала перед сном з Цербером...Цербер попісяв-покакав та й вже просився додому. а Персефона ше хлопам шось троха перекусити несла - грецьких міфологічних огірків квашених, міфологічної горівки...принесла, та й присіла сама біля них - знала шо Аїд через ту дурнувату теплу зиму 2008-го мучит ся сильно, бо жосткий недобор душ страждущих у царстві тіней був. випили Аїд, Харон та Персефона по 116 грамів міфологічної горівки та й міфологічно заспівали. йой мамцю рідна який то спів був - Цербер-бідака аж всі свої голови поміж лапами сховати не міг і сам почав міфологічно підвивати.
змовкли...задумалися..."іде хтось",- не повертаючи голови повіла Персефона. "а тобі ся не причуло, Персику?",-недовірливо перепитав Аїд. та нє, направду ішов хтось, але Харон ся навіт не рушив - ішли назад від сторони царства тіней на набережну. то причовгав старезними постолами, котрі ше початок колгоспів виділи, гуцул Микола.
"нудно шось там у вас",-чухаючи потилицю повів.
"та холєра...нудно...або у вас на землі не нудно?",-зобидився Аїд.
"...і Черемош не такий загиджений як отой ваш потік...ну хіба коли вода висока і болота купу тєгне через Білу Кобилу",-продовжив дуику Микола.
"Або я тобі не казала, Айдусю, же дренаж би тут який поставити? Бо ту направду так загиджено, же аж на землі ім"ям твоїм хоробу обізвали - АІДС",-криво завуважила Персефона.
"та й ну вас в баню",-ше сильніше зобидивсі Аїд, приліпив до нижньої губи ше їдну Пріму, прикурив від Стіксу, взяв на плече Персефону, штуркнув Цербера та й помарширувала сім"я в палати міфологічні.
...надходив вечір (якшо в царстві тіней буває не вечір, а біс його розбереш...там годинники зле працюют)...двоє дідуганів Микола і Харон задумано дивилися в далину.
"кажут же тепла зима того року",-порушив тишу Харон.
"Ая",-згодивсі Микола. "у мого сусіда вже пси від позавчерай дупами зчепилисі, файні щенєта мають бути...", витєгнув дримбу та й почав коломийку, Харон хриплим простудженим голосом завів:
Ой на Стиксі каламутнім
Стрілися два хлопи.
Та й зачєли говорити
В кого шо як робе.
А вже ніц їм і не робе,
Бо старі вже стали...
Та й кого в тім царстві темнім
Були би тут грали?
"та...",-кашлєнув Микола, полив троха міфологічної горівки...старигани бемкнули міфологічними желізними горнєтами, випили, закусили міфологічними квашеними огірками і задивилисі у воду.
Брудний той Стікс чи не брудний, але дивитисі на біжучу воду довго можна...так кажут старі і мудрі люде.
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
schpop
